DOI: https://doi.org/10.24025/2707-0573.1.2019.169232

PECULIARITIES OF THE UKRAINIAN LANGUAGE IN TERMS OF EXPRESSING PROCESS CONCEPTS IN SPECIAL TEXTS

Mykhailo Ginzburg

Abstract


Problem statement. The topicality of the proposed article is related to the practical needs to write special texts, using the specific Ukrainian language means of expressing process concepts. By the repressive resolutions of 1933, a significant part of these means was stigmatized as “nationalistic” and, till the beginning of the 1990s they were withdrawn from active usage. The reverse process of returning stigmatized grammatical forms, syntactic structures and word-formation models to active usage is rather complicated, since many speakers perceive them as archaic or artificial ones. Therefore, it is a topical task to study a vast majority the peculiarities of the Ukrainian language, which are important for special texts.

Purpose of the article. The purpose of the proposed research is to outline the main peculiarities of the Ukrainian language, related to expressing process concepts that distinguish the Ukrainian language from neighbouring Slavic languages, primarily from the Russian one.

Research methods. The main method is to analyse the grammatical works of leading linguists, beginning with the "Golden Decade", as well as the repressive resolutions, in order to distinguish specific Ukrainian grammatical forms, syntactic constructions and word-formation models from the imposed ones as a result of government interference into the internal structure of the Ukrainian language from 1933 to the early 1990s.

Main results of the study. The main attention is paid to inheriting grammatical categories by the studied deverbal formations (verbal forms in -no, -tо, ‘diiepryslivnyk’, infinitive, verbal noun in -nnia, -ttia with process meaning, ‘diieprykmetnyk’) from derivative verbs. It is shown that they completely lose all verbal categories, except for the morphological category of the ‘vyd’ and the semantic-syntactic category of valency. These formations inherit the latter category partially, preserving not all the valency positions of their derivative verbs. Although these deverbal formation lack the most important proper verbal grammatical category ‘vyd’ and certain valency positions from derivative verbs give grounds to consider these formations as “mixed parts of speech” closely related to the verb.

Conclusions and perspectives. Having compared the specific Ukrainian means of expressing process concepts with those of neighbouring Slavic languages, especially Russian, one can conclude that they all differ grammatically and in usage, and these differences should be taken into account both by the grammarians and the authors of special texts. In order to return to active usage the specific Ukrainian forms, structures and models, which were stigmatized in the repressive resolutions as “nationalistic” ones, it is necessary to republish as well as to put into the scientific circulation not only dictionaries but also traditional Ukrainian grammatical works published before 1933.

Keywords. ‘Vyd’ (aspect), valency, personal forms of the verb, verbal forms in -no, -tо, ‘diiepryslivnyk’ (adverbial participle), infinitive, verbal noun in -nnia, -ttia, process meaning, ‘diieprykmetnyk’ (participle).


References


Антоненко-Давидович, Б. (1970). Як ми говоримо. Київ: Радянський письменник.

Вихованець, І., Городенська К. (2004). Теоретична морфологія української мови: академ. граматика укр. мови. Київ: Пульсари.

Гінзбург, М. (2004). Десять правил українського ділового та наукового стилю. Стандартизація, сертифікація, якість. 2. 24-30.

Гінзбург, М. (2005). Щодо концепції подання пасивних дієприкметників у тлумачних словниках української мови та українсько-російських термінологічних словниках. Українська термінологія і сучасність. VІ. Київ: КНЕУ. 274-276.

Гінзбург, М. (2006). Система правил українського ділового і наукового стилю. Українська мова. 2. 30–43.

Гінзбург, М. (2006а). Дієслівна категорія виду: практичні висновки для термінознавства з положень теоретичної морфології. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 559. 7–13.

Гінзбург М., Левіна С. (2007). Відродити творення термінів на позначання наслідку процесу. Українська мова. 4. 96–101.

Гінзбург, М. (2009). Проблема двовидових дієслів у фахових текстах та шляхи її розв’язання. Українська термінологія і сучасність. VIІІ. Київ: КНЕУ. 290–294.

Гінзбург, М. (2009а) Щодо синтаксичних помилок у нормативних документах: практичні висновки з рекомендацій мовознавців. Стандартизація, сертифікація, якість. 2. 22–30.

Гінзбург, М. (2010). Щодо засадничих понять, пов’язаних з подаванням процесів. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 676. 8–14.

Гінзбург, М. (2011). Видове протиставлення віддієслівних іменників на позначення опредметнених процесів у слов’янських мовах. Українська мова. 2. 30–43.

Гінзбург, М. (2012). Мовознавче підґрунтя теорії подавання процесових понять в українській фаховій мові. Українська наукова термінологія. 4. Київ: Наукова думка. 29–39.

Гінзбург, М. (2013). Українські віддієслівні іменники на –ння, –ття на тлі сусідніх слов’янських мов. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 765. 3–13.

Гінзбург, М. (2014). Щодо вживання дієприслівників у фахових текстах. Стиль і текст. 15. 41–50.

Гінзбург, М. (2015). Українські конструкції з дієслівними формами на -но, -то на тлі сусідніх слов’янських мов. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 817. 3–21.

Гінзбург, М. (2016). Правила вживання ся-дієслів у фахових українських текстах. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 842. 3–17.

Гінзбург, М. (2017). Про активні, пасивні та результатові конструкції в українських фахових текстах на тлі інших мов. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 869. 3–22.

Городенська, К. (2017). Граматичний стандарт української літературної мови і сучасна практика. Граматичні студії. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса. 3. 17–21.

Грамматика современного русского литературного языка (1970). Отв. ред. Н. Ю. Шведова. Москва: Наука.

Інверсійний словник української мови. (1985). Київ: Наук. думка.

Канделаки, Т. Л. (1977). Семантика и мотивированность терминов. Москва: Наука.

Лінґвістичні питання УРЕ (1931). Бюлетень УРЕ. Харків. 1. 19–36.

Лотте, Д. С. (1961). Основы построения научно-технической терминологии. Вопросы теории и методики. Москва: изд-во АН СССР.

Наконечний, М. (1928). Українська мова: програма-конспект з додатком про новий правопис український. Харків: Рух. 240, 24 с.

Огієнко, І. (2010). Рідна мова. Київ: Наша культура і наука.

Пешковский, А. М. (2001). Русский синтаксис в научном освещении. 8-е изд., доп. Москва: Языки славянской культуры.

Пчелинцева, Е. Э. (2016). От глагола к имени: аспектуальность в русских, украинских и польских именах действия. Санкт-Петербург: Наука.

Ращинская, Г. Н. (1968). Отглагольные имена существительные на -ння, -ення (-іння), -ття в современном украинском языке. Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 661. Львовский государственный университет им. И. Франко. Львов.

Російсько-український словник (2003). Уклад.: І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін. За ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Жайворонка. Київ: Абрис.

Русская грамматика (1980). 1. Фонетика. Фонология. Ударение. Интонация. Словообразование. Морфология. Гл. ред. Н. Ю. Шведова. Москва: Наука.

Типология результативных конструкций (результатив, статив, пассив, перфект). (1983). Отв. ред. В. П. Недялков. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение.

Тихомирова, Т. С. (1988). Курс польского языка. Москва: Высш. шк., 1988.

Українська мова. Енциклопедія (2004). Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та інші. 2-ге вид., випр. і доп. Київ: Українська енциклопедія.

Український правопис (2007). Київ: Наук. думка.

Український правопис (1960). Вид. друге, випр. і доп. Київ: Вид-во АН УРСР.

Хвиля, А. (1933). Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті. Збірка. Харків: Радянська школа.

Хроніка НДІМ 1933–1934 р. (1934). Мовознавство. 2. 139–145.

Шевельов (Шерех), Ю. (1951). Нарис сучасної української літературної мови. Мюнхен: Молоде життя.

Шевельов, Ю. (1998). Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941). Стан і статус. Чернівці: Рута.


GOST Style Citations


Antonenko-Davydovych, B. (1970). Yak my hovorymo. Kyiv: Radianskyi pysmennyk.

 Vykhovanets, I., Horodenska K. (2004). Teoretychna morfolohiia ukrainskoi movy: akadem. hramatyka ukr. movy. Kyiv: Pulsary.

 Ginzburg, M. (2004). Desiat pravyl ukrainskoho dilovoho ta naukovoho styliu. Standartyzatsiia, sertyfikatsiia, yakist. 2. 24–30.

 Ginzburg, M. (2005). Shchodo kontseptsii podannia pasyvnykh diieprykmetnykiv u tlumachnykh slovnykakh ukrainskoi movy ta ukrainsko-rosiiskykh terminolohichnykh slovnykakh. Ukrainska terminolohiia i suchasnist. VI. Kyiv: KNEU. 274–276.

 Ginzburg, M. (2006). Systema pravyl ukrainskoho dilovoho i naukovoho styliu. Ukrainska mova. 2. 30–43.

 Ginzburg, M. (2006a). Diieslivna katehoriia vydu: praktychni vysnovky dlia terminoznavstva z polozhen teoretychnoi morfolohii. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii». 559. 7–13.

 Ginzburg, M., Levina, S. (2007). Vidrodyty tvorennia terminiv na poznachannia naslidku protsesu. Ukrainska mova. 4. 96-101.

 Ginzburg, M. (2009). Problema dvovydovykh diiesliv u fakhovykh tekstakh ta shliakhy yii rozviazannia. Ukrainska terminolohiia i suchasnist. VIII. Kyiv: KNEU. 290–294.

 Ginzburg, M. (2009а). Shchodo syntaksychnykh pomylok u normatyvnykh dokumentakh: praktychni vysnovky z rekomendatsii movoznavtsiv. Standartyzatsiia, sertyfikatsiia, yakist. 2. 22–30.

 Ginzburg, M. (2010). Shchodo zasadnychykh poniat, poviazanykh z podavanniam protsesiv. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii». 676. 8–14.

 Ginzburg, M. (2011). Vydove protystavlennia viddiieslivnykh imennykiv na poznachennia opredmetnenykh protsesiv u slovianskykh movakh. Ukrainska mova. 2. 30–43.

 Ginzburg, M. (2012). Movoznavche pidgruntia teorii podavannia protsesovykh poniat v ukrainskii fakhovii movi. Ukrainska naukova terminolohiia. 4. Kyiv: Naukova dumka. 29–39.

 Ginzburg, M. (2013). Ukrainski viddiieslivni imennyky na –nnia, –ttia na tli susidnikh slovianskykh mov. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii». 765. 3–13.

 Ginzburg, M. (2014). Shchodo vzhyvannia diiepryslivnykiv u fakhovykh tekstakh. Styl i tekst. 15. 41–50.

 Ginzburg, M. (2015). Ukrainski konstruktsii z diieslivnymy formamy na -no, -to na tli susidnikh slovianskykh mov. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii». 817. 3–21.

 Ginzburg, M. (2016). Pravyla vzhyvannia sia-diiesliv u fakhovykh ukrainskykh tekstakh. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii». 842. 3–17.

 Ginzburg, M. (2017). Pro aktyvni, pasyvni ta rezultatovi konstruktsii v ukrainskykh fakhovykh tekstakh na tli inshykh mov. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii». 869. 3–22.

 Horodenska, K. (2017). Hramatychnyi standart ukrainskoi literaturnoi movy i suchasna praktyka. Hramatychni studii. Vinnytsia: DonNU imeni Vasylia Stusa. 3. 17–21.

 Grammatika sovremennogo russkogo literaturnogo jazyka (1970). Otv. red. N. Ju. Shvedova. Moskva: Nauka.

 Inversiinyi slovnyk ukrainskoi movy (1985). Kyiv: Nauk. dumka.

 Kandelaki, T. L. (1977). Semantika i motivirovannost' terminov. Moskva: Nauka.

 Lingvistychni pytannia URE (1931). Biuleten URE. Kharkiv. 1. 19–36.

 Lotte, D. S. (1961). Osnovy postroenija nauchno-tehnicheskoj terminologii. Voprosy teorii i metodiki. Moskva: izd-vo AN SSSR.

 Nakonechnyi, M. (1928). Ukrainska mova: prohrama-konspekt z dodatkom pro novyi pravopys ukrainskyi. Kharkiv: Rukh. 240, 24 s.

 Ohiienko, I. (2010). Ridna mova. Kyiv: Nasha kultura i nauka.

 Peshkovskij, A. M. (2001). Russkij sintaksis v nauchnom osveshhenii. 8-e izd., dop. Moskva: Jazyki slavjanskoj kul'tury.

 Pchelinceva, E. Je. (2016). Ot glagola k imeni: aspektual'nost' v russkih, ukrainskih i pol'skih imenah dejstvija. Sankt-Peterburg: Nauka.

 Rashhinskaja, G. N. (1968). Otglagol'nye imena sushhestvitel'nye na -nnja, -ennja (-іnnja), -ttja v sovremennom ukrainskom jazyke. Avtoref. dis. ... kand. fіlol. nauk: 661. L'vovskij gosudarstvennyj universitet im. I. Franko. L'vov.

 Rosiisko-ukrainskyi slovnyk (2003). Uklad.: I. O. Annina, H. N. Horiushyna, I. S. Hnatiuk ta in. Za red. d-ra filol. nauk, prof. V. V. Zhaivoronka. Kyiv: Abrys.

 Russkaja grammatika (1980). 1. Fonetika. Fonologija. Udarenie. Intonacija. Slovoobrazovanie. Morfologija. Gl. red. N. Ju. Shvedova. Moskva: Nauka.

 Tipologija rezul'tativnyh konstrukcij (rezul'tativ, stativ, passiv, perfekt). (1983). Otv. red. V. P. Nedjalkov. Leningrad: Nauka, Leningradskoe otdelenie.

 Tihomirova, T. S. (1988). Kurs pol'skogo jazyka. Moskva: Vyssh. shk., 1988.

 Ukrainska mova. Entsyklopediia (2004). Redkol.: V. M. Rusanivskyi, O. O. Taranenko (spivholova), M. P. Ziabliuk ta inshi. 2-he vyd., vypr. i dop. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia.

 Ukrainskyi pravopys (2007). Kyiv: Nauk. dumka.

 Ukrainskyi pravopys (1960). Vyd. druhe, vypr. i dop. Kyiv: Vyd-vo AN URSR.

 Khvylia, A. (1933). Znyshchyty korinnia ukrainskoho natsionalizmu na movnomu fronti. Zbirka. Kharkiv: Radianska shkola.

 Khronika, NDIM 1933-1934 r. (1934). Movoznavstvo. 2. 139–145.

 Shevelov, (Sherekh) Yu. (1951). Narys suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy. Miunkhen: Molode zhyttia.

 Shevelov, Yu. (1998). Ukrainska mova v pershii polovyni dvadtsiatoho stolittia (1900-1941). Stan i status. Chernivtsi: Ruta.



Refbacks

  • There are currently no refbacks.


Copyright (c) 2019 Language: codification, competence, communication

Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.