«Language: Codification, Competence, Communication»

THE APT UKRAINIAN MEANS TO CONVEY REGULAR REPETITION

2024-05-28T20:31:10+03:00

Проаналізовано мовознавчі джерела і словники, у яких подано прислівники регулярної повторюваності з початковим що- у значенні «кожний», похідні від них прикметники та відприкметникові іменники, а також похідні словосполуки, і зафіксовано лакуни та розбіжності з певних принципових теоретичних і практичних питань. Показано, що зазначені прислівники – це складні слова (юкстапозити), утворені зрощенням двох повнозначних слів: займенника що та іменника із відповідним значенням у формі родового або знахідного відмінка. З’ясовано, що поява між цими двома основами числівника (іменника з кількісним значенням), прикметника або частки розриває зрощений однослівний прислівник і перетворює його на трикомпонентну багатослівну словосполуку. Доведено, що зрощення займенника що з кількісним числівником навіть теоретично неможливе, а з порядковим числівником відбувається лише тоді, коли ця двослівна словосполука стає синтаксичним іменником. Щоб заповнити наявні лакуни й виправити неточності, запропоновано уточнити граматичні праці та словотворчі словники й унести зміни до конкретних положень чинного Українського правопису.

THE FRAMING OF CLIMATE CHANGE DISCOURSE ON FACEBOOK BY GREENPEACE AOTEAROA

2024-05-30T11:16:01+03:00

Whilst climate change discourse has been widely researched (Zurru, 2024), still not much is known about how Greenpeace and, in particular, its New Zealand branch Greenpeace Aotearoa (further – GA) frame their discourses on the issue of climate change. The present article introduces a qualitative study whose research aim is to gain insight into the framing of climate change discourse by GA on its official Facebook page. The results of the qualitative framing analysis have revealed that GA frames its climate change discourse on Facebook via the frames A Battle, A Threat to the Ocean, Climate Extremists, Emissions, Extreme Weather Events, Fast Track, Fossil Fuel, Industrial Animal Farming, and Renewables. The results are further discussed in the article.

IMMIGRANT WOMEN FICTION: SELF-IDENTIFICATION AND TRANSLANGUAGING AS EVERYDAY PRACTICES

2024-05-15T17:29:26+03:00

Exploring themes such as cultural identity, language diversity, and transnational perspectives, this article examines the linguistic practices of Russophone émigré women in literary works and raises questions about how these women express themselves, the cultural influences on their language use, and the intersection of language with gender and migration. The research aims to understand the role of language in conveying experiences and perspectives gathered abroad and demonstrates how Russophone women describe their linguistic environment and their integration into a new reality.

MOTHER TONGUE AS A RESOURCE FOR LEARNING GERMAN AS A LANGUAGE OF INSTRUCTION IN AUSTRIA

2024-06-01T11:20:53+03:00

Стаття присвячена дослідженню становлення ранньої писемної компетентності в українській мові як рідній та в німецькій мові як мові навчання українськими дітьми початкової школи в умовах вимушеної міграції в Австрії. Основою для аналізу слугували письмові зразки, що було еліцитовано за допомогою інструменту аналізу набуття ранньої писемної мовленнєвої компетентності ELA та розглянуто з точки зору педагогічної стратегії траслінгвізму, що дозволяє творче використання всіх доступних мовних ресурсів людиною, що говорить двома або більше мовами, для комунікації із застосуванням всього мовного репертуару.

SCIENTIFIC AND DIDACTIC PARAMETERS OF ONLINE TEACHING OF SERBIAN LINGUISTIC STUDIES FOR GRADUATE STUDENTS IN UKRAINE

2024-06-05T13:33:41+03:00

У статті проаналізовано концепцію та науково-дидактичні параметри онлайн-викладання лінгвістичної сербістики аспірантам Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України в епоху глобалізації та цифровізації. Метою розвідки є дослідження специфіки сучасної концепції викладання майбутнім науковцям, суттєвою особливістю якої є висвітлення нового матеріалу, викладання якого не передбачено програмами українських вишів. Детально розглядається навчально-методичне та інформаційне забазпечення спецкурсів, зокрема силабуси дисциплін, які викладаються аспірантам. У центрі уваги перебувають також характерні риси онлайн-викладання: поєднання репрезентації великого обсягу навчального матеріалу, серйозних теоретичних вимог до його рівня, інтерактивних засобів роботи зі слухачами із широкими технічними можливостями сучасних мультимедіа. Увагу приділено також співвідношенню переваг і недоліків такого типу викладання.